МСУ з Миколаєва Р. Агабеков: «Дуже сильно всі згуртувалися. Повна командна гра»
Гаряче нині на півдні Україні не тільки через наближення літа, але й через спроби російських загарбників підкорити нашу землю, наших людей у цій частині країни. У цьому матеріалі дізнаємося про ситуацію в Миколаєві. Поговорити з нами погодився Раміль Агабеков, який є не тільки майстром спорту з кікбоксингу WAKO, але й депутатом Миколаївської міської ради.
Вице-президент НФКУ В.Алайбов: «Задача у нас одна на всех – победить»
Рамілю, чим займаєтеся наразі в місті?
– Зараз ми захищаємо, допомагаємо і разом з моєю командою робимо все, щоб перемога якнайшвидше прийшла до нас.
Чи пам’ятаєте день, коли почалася війна? Що ви робили, коли довідалися про це?
– Так, пам’ятаю день, коли почалася війна. Як всі люди по всій країні, ми прокинулися дуже рано, о четвертій ранку, від вибухів. Перше, що ми зробили, це, звісно, дзвінки рідним, друзям.
Як змінювалося місто упродовж цих місяців війни?
– Дуже сильно всі згуртувалися. Повна командна гра. Наразі у нас нема чинів. Кожен робить те, що розуміє. Кожен робить те, що може робити. І кожен має свою місію. Кожен працює задля спільного результату. Оце б я відзначив. Це б я назвав найголовнішим досягненням Миколаєва. Суперкрута згуртованість людей.
Чи є можливість хоча б частково жити як до війни? Можливо, тренуєтеся регулярно?
– У Миколаєві є відкрити спортивні зали. Є люди, які живуть – не буду говорити, як у мирний час, але живуть. Нема такого, що все зачинено.
На жаль, особисто в мене немає можливості регулярно тренуватися. Хоча кілька днів тому разом з Олександром Павлюком (голова міської федерації кікбоксингу WAKO у м. Миколаїв, чемпіон світу та Європи – прим. авт.) говорили, що треба взяти лапи, перчатки і піти потренуватися (сміється). Тому що хочеться розкидатися, попрацювати на лапах, попрацювати на мішку. Але, на жаль, наразі такий ритм, що не вистачає часу.
Проте ми вже думаємо над тим, щоб відновлювати тренування, хоч не такі, які були в мирний час – по 2-3 години. Але у формі фізичний треба себе тримати.
Щоб ви сказали іншим більш безпечним регіонам України?
– Перш за все, слова вдячності. Багато гуманітарної допомоги заходить до нашого міста з багатьох регіонів України. По-друге, я пишаюся тим, що всі згуртувалися, вся країна згуртувалася. І по-третє, насолоджуйтесь тим, що у вас безпечно. Проте безпечно теж відносно. Вся Україна під ударом.
Раміль, за чим сумуєте найбільше?
– Попередні роки щовечора, коли наставала тепла погода в Миколаєві, ми з друзями прогулювалися по нашій улюбленій Соборній вулиці. Це центральна вулиця Миколаєва. Мабуть, за цими прогулянками кожного дня я сумую. Але впевнений, що незабаром все відновиться: будемо гуляти, буде перемога за нами.
Пресслужба Національної федерації кікбоксингу України WAKO
